2023-2024 навчальний рік
«Фільтр» - це і рівень
довіри населення до держави. І вчителі важливі в популяризації проєктів з
медіаграмотності. Саме через вчителів ми зможемо достукатись не тільки до
учнів, а і до їх батьків, дідусів і бабусь.
Ганна Красноступ, директорка департаменту інформаційної політикита інформаційної безпеки Міністерствікультури та інформаційної політикиУкраїни
«Вчителі - це та
спільнота, серцями і руками кого здійснюється супровід якісної інтеграції
медіаграмотності в шкільні предмети (їх
зараз п’ять) за матеріалами проєкту «Вивчай та розрізняй: інфомедійна
грамотність.
І за запитом вчителів в проєкті ми починаємо працювати за новим напрямком – тренінги
щодо здорового медіаспоживання під час війни в межах інтеграції
медіаграмотності в освіту. І це вже наш досвід.»
Олена Тараненко, менеджерка з розбудови потенціалу проєкту "Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність в освіті" IREХ
Міні-EdCamp Sumy 20.04.2024
Медіаграмотний ретрит
у межах проєкту “Вивчай та розрізняй: інфомедійна грамотність в освіті”
27 березня - 29 березня 2024 року м. Варшава27-29 березня 2024 року Варшава гостинно прийняла 50 учасників/-ць проєкту «Вивчай та розрізняй: інфомедійна грамотність в освіті» з восьми областей України: Вінницької, Житомирської, Київської, Кіровоградської, Одеської, Сумської, Черкаської, Чернігівської та м. Київ. Ретрит 2.0 це три дні знайомства, групової роботи (дуже багато групової роботи), обміну досвідом, зокрема й огляд фінського досвіду щодо впровадження медіаосвіти та ІМГ на державному рівні; пілотування нашого нового тренінгу про здорове медіаспоживання, спрямованого на розвиток психологічної стійкості та протидію медіатравмі (гарна новина, що у новому академічному році ми зможемо відкрити реєстрацію на його онлайн-версію). Крім того, активною була взаємодія з регіональними координаторками та обмін міркуваннями щодо навчання медіаграмотності в умовах війни, огляд оновленої програми онлайн-курсу Very Verified та з'ясування того, як пропаганда працює у розважальному контенті. Ба більше: і розкриття секретів наших щосеместрових опитувань, і нові тренінгові сесії про дезінформаційні наративи, приховані в стереотипах і мові ворожнечі та ще багато чого цікавого.
.jpg)
Зустріч-чаювання «Як розвинути навичку перевірки інформації за допомогою матеріалів "Вивчай та розрізняй”» 16 квітня 2024. Ще одиндосвід попрацювати спікеркою
Березень 2024 В рамках медіачаювань 2024 «Говоримо про гендерні стереотипи. Як навчити їх розпізнавати за допомогою матеріалів “Вивчай та розрізняй”» ділилась досвідом, як ми з учнями нашої школи, в режимі офлайн/онлайн проводимо свої уроки історії. Говорили про те, як на прикладі вправ від проєкту для наших уроків можна формувати навичку ідентифікації стереотипів. Попрактикуватися в розпізнаванні стереотипів на прикладі вправи з онлайн-курсу «Медіаграмотний спротив: спілкуємось на рівних». Згадали епізод «Тюльпани та шкарпетки» подкасту «Життя в серванті» і зібрали ідеї її використання на уроках та поза ними для формування навички з розпізнавання стереотипів. Презентативним на чаюванні був досвід моїх уроків щодо феномену діяльності суфражисток. Всі разом ми поміркували - на яких предметах, окрім історії, ще можна використовувати матеріали вправи «Аналізуємо суфражистський рух» до теми з всесвітньої історії «Велика Британія». Дякую модераторкам зустрічі, регіональним координаторкам Оксані Бондар та Надії Кравченко за можливість представити свій досвід з актуальної теми.png)
06.02.2024 - в День безпечного Інтернету
провели з 10 класом заняття Медіаграмотність під
час війни: як вистояти в
інформаційному потоці разом з проєктом "Вивчай та розрізняй: інфомедійна грамотність "
Вдома учні проаналізували своє медіаполе і з'ясували, що в інтернеті вони проводять від 10 до 14 годин на добу! Тому відповідальне та безпечне споживання інформації з медіапростору потребує медіаграмотності "вищого пілотажу". 
Ось що написала учениця про своє медіаспоживання сьогодні...(06.02.2024)"Медіаспоживання є невід’ємною частиною нашого повсякденного життя, яке зазнає постійних змін і впливів. Різноманітність медійних платформ дуже широка. З соціальних мереж і стрімінгових сервісів до традиційних ЗМІ, ми маємо безліч варіантів для споживання інформації та розваг.До 24 лютого 2022 року я не дуже часто читала та слухала новини, але коли щось знаходила, то не перевіривши інформацію вірила в те, що пишуть. На просторах інтернету можна було знайти багацько інформації на стрімінгових платформах, соціальних мережах та ЗМІ. Від інформації, яку пишуть тут залежало все населення, і люди не квапилися перевіряти дану їм інформацію, так само як і я вірили на слово. В соціальних мережах таких як інстаграм, тік ток, фейсбук, телеграм та інше також видавали новини, які частіше за все були фейком та пропагандою. Саме в соціальних мережах люди мали можливість все це обговорити та сформувати глобальні “тренди”. Це давало вплив на фейкове уявлення про красу, культуру та суспільство, створюючи свої стандарти. На таких платформах було дуже багато психологічного тиску.
Після 24 лютого 2022 року я почала більш ретельно споживати дану нам інформацію. Я почала набагато частіше читати новини, але вже перевіряючи джерела та те, що там говорять. За допомогою медіаспоживання ми набираємося нових знань, звичок і навичок. Особливо зараз дуже потрібно навчитися критично мислити, оцінювати та розрізняти достовірну інформацію від дезінформації. Перш ніж вірити, я тепер все перевіряю та звіряю. Ще, я вважаю, що треба бути активним у всіляких бесідах. Тобто брати участь у дискусіях, залишати відгуки та ділитися своїми думками й знаннями. За допомогою цього, я можу підказати людям де фейкова інформація, а де джерела, яким можна довіряти. Це розвиває моє креативне мислення та соціальну взаємодію. Не менш важливим зараз є баланс між віртуальним та реальним життям.Створення свідомих та здорових звичок медіаспоживання допомагає не лише вберегти нас від можливих негативних впливів, але і зробити цей процес більш приємним та вигідним для нашого особистого розвитку."
2023-2024 навчальний рік
«Фільтр» - це і рівень довіри населення до держави. І вчителі важливі в популяризації проєктів з медіаграмотності. Саме через вчителів ми зможемо достукатись не тільки до учнів, а і до їх батьків, дідусів і бабусь.
Ганна Красноступ, директорка департаменту інформаційної політикита інформаційної безпеки Міністерствікультури та інформаційної політикиУкраїни
«Вчителі - це та спільнота, серцями і руками кого здійснюється супровід якісної інтеграції медіаграмотності в шкільні предмети (їх зараз п’ять) за матеріалами проєкту «Вивчай та розрізняй: інфомедійна грамотність.
І за запитом вчителів в проєкті ми починаємо працювати за новим напрямком – тренінги щодо здорового медіаспоживання під час війни в межах інтеграції медіаграмотності в освіту. І це вже наш досвід.»
Олена Тараненко, менеджерка з розбудови потенціалу проєкту "Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність в освіті" IREХ
Міні-EdCamp Sumy 20.04.2024
у межах проєкту “Вивчай та розрізняй: інфомедійна грамотність в освіті”
27 березня - 29 березня 2024 року м. Варшава
.jpg)
Березень 2024
В рамках медіачаювань 2024 «Говоримо про гендерні стереотипи. Як навчити їх розпізнавати за допомогою матеріалів “Вивчай та розрізняй”» ділилась досвідом, як ми з учнями нашої школи, в режимі офлайн/онлайн проводимо свої уроки історії. Говорили про те, як на прикладі вправ від проєкту для наших уроків можна формувати навичку ідентифікації стереотипів. Попрактикуватися в розпізнаванні стереотипів на прикладі вправи з онлайн-курсу «Медіаграмотний спротив: спілкуємось на рівних». Згадали епізод «Тюльпани та шкарпетки» подкасту «Життя в серванті» і зібрали ідеї її використання на уроках та поза ними для формування навички з розпізнавання стереотипів.
Презентативним на чаюванні був досвід моїх уроків щодо феномену діяльності суфражисток. Всі разом ми поміркували - на яких предметах, окрім історії, ще можна використовувати матеріали вправи «Аналізуємо суфражистський рух» до теми з всесвітньої історії «Велика Британія».
Дякую модераторкам зустрічі, регіональним координаторкам Оксані Бондар та Надії Кравченко за можливість представити свій досвід з актуальної теми
.png)
06.02.2024 - в День безпечного Інтернету
провели з 10 класом заняття Медіаграмотність під
час війни: як вистояти в
інформаційному потоці разом з проєктом "Вивчай та розрізняй: інфомедійна грамотність "
Вдома учні проаналізували своє медіаполе і з'ясували, що в інтернеті вони проводять від 10 до 14 годин на добу! Тому відповідальне та безпечне споживання інформації з медіапростору потребує медіаграмотності "вищого пілотажу".
Ось що написала учениця про своє медіаспоживання сьогодні...(06.02.2024)
"Медіаспоживання є невід’ємною частиною нашого повсякденного життя, яке зазнає постійних змін і впливів. Різноманітність медійних платформ дуже широка. З соціальних мереж і стрімінгових сервісів до традиційних ЗМІ, ми маємо безліч варіантів для споживання інформації та розваг.
До 24 лютого 2022 року я не дуже часто читала та слухала новини, але коли щось знаходила, то не перевіривши інформацію вірила в те, що пишуть. На просторах інтернету можна було знайти багацько інформації на стрімінгових платформах, соціальних мережах та ЗМІ. Від інформації, яку пишуть тут залежало все населення, і люди не квапилися перевіряти дану їм інформацію, так само як і я вірили на слово. В соціальних мережах таких як інстаграм, тік ток, фейсбук, телеграм та інше також видавали новини, які частіше за все були фейком та пропагандою. Саме в соціальних мережах люди мали можливість все це обговорити та сформувати глобальні “тренди”. Це давало вплив на фейкове уявлення про красу, культуру та суспільство, створюючи свої стандарти. На таких платформах було дуже багато психологічного тиску.
Після 24 лютого 2022 року я почала більш ретельно споживати дану нам інформацію. Я почала набагато частіше читати новини, але вже перевіряючи джерела та те, що там говорять. За допомогою медіаспоживання ми набираємося нових знань, звичок і навичок. Особливо зараз дуже потрібно навчитися критично мислити, оцінювати та розрізняти достовірну інформацію від дезінформації. Перш ніж вірити, я тепер все перевіряю та звіряю. Ще, я вважаю, що треба бути активним у всіляких бесідах. Тобто брати участь у дискусіях, залишати відгуки та ділитися своїми думками й знаннями. За допомогою цього, я можу підказати людям де фейкова інформація, а де джерела, яким можна довіряти. Це розвиває моє креативне мислення та соціальну взаємодію. Не менш важливим зараз є баланс між віртуальним та реальним життям.
Створення свідомих та здорових звичок медіаспоживання допомагає не лише вберегти нас від можливих негативних впливів, але і зробити цей процес більш приємним та вигідним для нашого особистого розвитку."
В рамках участі у проєкті «Навчання для стійкості» листопад 2023 - лютий 2024 років #навчаннядлястійкості від громадської організації«Куншт» разом з учнями 10 класу провели відкритий урок з історії України "Українська Держава (гетьманат Павла Скоропадського): внутрішня та зовнішня політика", де наскрізним аспектом навчання під час війни було фокусування на критичному мисленні та медіаграмотності.Практичною частиною уроку була вправа «Маніпуляції навколо земельного питання» ( за матеріалами, які розроблені в рамках проєкту «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність», який виконується IREX за підтримки посольств США та Великої Британії, у партнерстві з Міністерством освіти і науки України та Академією української преси. АВТОРКА: Олександра Лихолай).
З поміж 332 заявки на участь в проєкті, запросили лише 20 вчителів. Разом із менторами протягом чотирьох місяців працюємо над розробкою одного відкритого уроку, який вже можуть переглядати вчителі з усієї України. Як вчитель-фіналіст отримала доступ до експертної спільноти освітян та психологів, які сприяли розробці відкритого уроку.Мета проєкту «Навчання для стійкості» - зменшити негативний вплив війни на освіту дітей та підлітків у регіонах України, що найбільше постраждали від російської агресії. Проєкт здійснюється за підтримки Канадського фонду місцевих ініціатив та Посольства Канади в України. Записи та короткі конспекти уроків уже доступні в презентації за посиланням https://bit.ly/3uapvq3
Про ГО «Куншт»: Мета «Куншт» полягає у популяризації науки серед українців. Команда «Куншт» працює для того, щоб українці краще орієнтувалися в світових науково-технологічних процесах та були включені до них. Креативні організатори ГО «Куншт» створюють науково-популярний сайт kunsht.com.ua, а також науково-популярні заходи, події та проєкти
Посилання на відкритий урок
Дякую кураторкам проєкту "Навчання для стійкості" Марті та Анні-Вероніці за супровід у проєкті
Дякую Наталії Рогач - вчительці української мови та літератури, тренерці НУШ, авторки онлайн-курсу movazno, вчительці ВШО за менторський супровід у проєкті
В рамках участі у проєкті «Навчання для стійкості» листопад 2023 - лютий 2024 років #навчаннядлястійкості від громадської організації
«Куншт» разом з учнями 10 класу провели відкритий урок з історії України "Українська Держава (гетьманат Павла Скоропадського): внутрішня та зовнішня політика", де наскрізним аспектом навчання під час війни було фокусування на критичному мисленні та медіаграмотності.
Практичною частиною уроку була вправа «Маніпуляції навколо земельного питання» ( за матеріалами, які розроблені в рамках проєкту «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність», який виконується IREX за підтримки посольств США та Великої Британії, у партнерстві з Міністерством освіти і науки України та Академією української преси. АВТОРКА: Олександра Лихолай).
З поміж 332 заявки на участь в проєкті, запросили лише 20 вчителів. Разом із менторами протягом чотирьох місяців працюємо над розробкою одного відкритого уроку, який вже можуть переглядати вчителі з усієї України. Як вчитель-фіналіст отримала доступ до експертної спільноти освітян та психологів, які сприяли розробці відкритого уроку.
Мета проєкту «Навчання для стійкості» - зменшити негативний вплив війни на освіту дітей та підлітків у регіонах України, що найбільше постраждали від російської агресії. Проєкт здійснюється за підтримки Канадського фонду місцевих ініціатив та Посольства Канади в України.
Записи та короткі конспекти уроків уже доступні в презентації за посиланням https://bit.ly/3uapvq3
Про ГО «Куншт»: Мета «Куншт» полягає у популяризації науки серед українців. Команда «Куншт» працює для того, щоб українці краще орієнтувалися в світових науково-технологічних процесах та були включені до них. Креативні організатори ГО «Куншт» створюють науково-популярний сайт kunsht.com.ua, а також науково-популярні заходи, події та проєкти
|
| Дякую кураторкам проєкту "Навчання для стійкості" Марті та Анні-Вероніці за супровід у проєкті |
 |
| Дякую Наталії Рогач - вчительці української мови та літератури, тренерці НУШ, авторки онлайн-курсу movazno, вчительці ВШО за менторський супровід у проєкті |
Різдвіний подарунок для вчителяІ знову 10 клас, і знову закінчення Ісеместру, і знову узагальнення з всесвітньої історії. Чи стала якість уроків історії гірше від того, що формат навчання - з елементами дистанційної роботи - точно НІ!
Різдвіний подарунок для вчителя
І знову 10 клас, і знову закінчення Ісеместру, і знову узагальнення з всесвітньої історії. Чи стала якість уроків історії гірше від того, що формат навчання - з елементами дистанційної роботи - точно НІ!
25.12.2023 учні 10 класу в рамках уроку-узагальнення з всесвітньої історії з теми: «Провідні держави світу в міжвоєнний період» взяли на себе обов'язки спічрайтерів голів європейських держав...
Надворі грудень 1938 року, наші "спічрайтери" складають різдвяну промову для лідерів держав США, Великої Британії, Франції, Німеччини, Італії, СРСР. Святкова промова є підбиттям підсумку попереднього року, вона потрібна пересічним громадянам, щоб люди відчули себе нацією, відчули єдність і солідарність, щоби посилити позитивне ставлення до досягнень минулого року, і таким чином підвищити популярність уряду, налаштувати людей на те, що чекає країну попереду, особливо, якщо в країні війна...
Учні систематизували знання щодо міжнародної ситуації в провідних країнах світу напередодні Другої Світової війни, скориставшись рекомендаціями проєкту «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність», що виконується Радою міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX) і зробили різдвяне звернення для короля, президента чи голови уряду однієї з європейської держави. Діти відмітили, що в країнах з тоталітарним режимом емоції стають інструментом державної політики. На жаль, схожі приклади ми можемо спостерігати і сьогодні, в умовах повномоштабної війни, яку Росія розпочала проти України.
28.11.2023- на уроках громадянської освіти в 10 кл. в рамках теми "ЛЮДИНА В СОЦІОКУЛЬТУРНРМУ ПРОСТОРІ" "прокачали" навички інфомедійної грамотності щодо якісної журналістики - аналізували новини з позицій журналістських стандартів. Дуже доречним навігатором в цій роботі стала бесіда-аналіз за змістом відео Якісна журналістика vs інформаційний фастфуд.
В рамках урочистих заходів до 90-х роковин Голодомору 1932-1933 років 27.11.2023 відвідали з учнями 5-х класів онлайн екскурсію територією Національного музею Голодомору-геноциду#The Holodomor Museum \ Музей Голодомору #gdignity, #gdignityUkraine 
Працювали 15.09. 2023 з 5-класниками з теми "Джерела історичної інформації. Що називають історичними джерелами та які види історичних джерел розрізняють". В рамках виконання ДОСЛІДНИЦЬКОГО ЗАВДАННЯ "ФАКТ ЧИ ФЕЙК" - скористались улюбленою платформою
Розширюємо горизонти медіаграмотності: навчальний візит до Фінляндії
Навчальний візит до м. Гельсінкі (Фінляндія), який тривав із 26 до 29 вересня 2023 року та був організований командою проєкту «Вивчай та розрізняй: інфомедійна грамотність в освіті».
Хто взяв участь?
Загалом у візиті взяли участь 19 осіб, включно з посадовцями/-цями Міністерства освіти і науки України, Міністерства культури та інформаційної політики, представниками/-цями закладів вищої освіти, учителями/-ками закладів загальної середньої освіти та представниць IREX.
Яка мета візиту?
Фінляндія очолює європейські рейтинги з медіаграмотності, а фіни мають репутацію нації з високим рівнем критичного мислення, що вміє протидіяти дезінформації. Як їм це вдається?Фактично заради пошуків відповіді на це запитання й вирушила група українських освітян та освітянок до Фінляндії.
Команда IREX ставила за мету допомогти нам
🔹 ознайомитися зі сталими моделями та кращими практиками інституціоналізованої інтеграції медіаграмотності в освіту;
🔹 відвідати місцеві школи, щоб отримати практичний досвід інтеграції медіаграмотності в освітній процес;
🔹 поділитися досягненнями України у сфері інформаційної стійкості та протидії викликам, пов'язаним із повномасштабним вторгненням.
До речі, варто відзначити те, що методика нашого проєкту та особливості впровадження медіаграмотності в Україні дуже схожі з тією системною роботою, яка існує у Фінляндії. Заступник Міністра освіти і науки Андрій Сташків узагальнив результати візиту, корисні для освіти в Україні, в 5 тез, зокрема, зазначив: «...Медіаграмотність (ред. ― у Фінляндії), як і в Україні, закладена в національну освітню програму (аналог наших стандартів освіти) для кожного класу. Проте відмінність полягає в тому, що цю сферу фінські діти вивчають наскрізно через усі предмети. Україні близьке таке викладання в межах реформи НУШ, проте найбільше медіаграмотність усе-таки вивчається в громадянській та історичній і мовно-літературній освітніх галузях».
Де побували учасники/-ці навчального візиту?
Команда IREX надала учасникам/-цям можливість вивчити фінський досвід розвитку критичного ставлення до інформації з різних боків. Тому навчальний візит охоплював відвідування як урядових установ, місцевих шкіл, так і організацій громадського сектору.
Отже, в межах візиту ми завітали до Національного агентства освіти, Міністерства освіти і культури Фінляндії, Міністерства юстиції. У програмі візиту були також дві школи, Товариство медіаосвіти Фінляндії, Фонд інновацій Фінляндії (SITRA), Лапландський медіахаб.
Українська делегація мала можливість послухати презентації старших радниць Національного агентства освіти Мінни Харманен та Ніни Пенттінен про медіаграмотність у фінській системі освіти, зокрема про розвиток критичного сприйняття дезінформації та пропаганди і його місце в базовій національній навчальній програмі (National Core Curriculum). Інші експертки агентства розповіли про особливості фінської системи освіти, висвітлили питання цифрової грамотності та протидії медіатравмі.
Родзинкою візиту став Національний аудіовізуальний інститут (KAVI). Це урядова агенція, яка покликана зберігати, досліджувати та поширювати серед суспільства культуру споживання медіаконтенту (теле- та радіопрограм) та відповідальна за розвиток і координацію медіаосвіти на національному рівні. Заступник директора інституту Лео Пеккала розповів про те, як відбувається співпраця між навчальними закладами, зацікавленими державними установами та організаціями громадянського суспільства в темі просування медіаграмотності.
Відвідуючи місцеві школи, ми, як учасники та учасниці української делегації змогли поспілкуватися зі своїми фінськими колегами/-нями, подивитися на практичне втілення медіаграмотності на уроках із різних предметів, поговорити про навчальні програми, оцінювання учнів/-ць та ще багато-багато іншого.
https://www.youtube.com/watch?v=Gl-iV87CFqI
Окремої уваги заслуговує презентація видання «Дитячі новини» (HS Lasten uutiset), аудиторією якого є учні та учениці початкової школи. Головна мета видання ― пояснення дітям новин як локального, так і глобального рівня, а також стимулювання інтересу до читання. Багато уваги дитяче медіа приділяє темі російсько-української війни, пояснюючи ситуацію, але без використання чутливого контенту. Українські вчителі та вчительки поділилися листами та малюнками, які підготували їхні учні про своє життя й навчання під час війни. Журналістки «Дитячих новин» пообіцяли їх опублікувати в наступних випусках, а фінські учні напишуть листи у відповідь.
І звісно, ми як вчителі/-ки не могли оминути своєю увагою бібліотеку Oodi, що була відкрита у 2018-му році в Гельсінкі та визнана найкращим закладом такого типу у світі. А вона й справді гідна подиву! Це триповерховий громадський простір, що вміщує кімнати для зустрічей і роботи, столи зі швацькими машинками, 3D-принтери, кав’ярні, концертну залу, студію звукозапису і, звісно ж, саму бібліотеку. Уся ця краса є частиною одного сучасного освітньо-мистецького комплексу, що складається з Гельсінського музичного центру і Музею сучасного мистецтва Кіасма.
2022-2023 навчальний рік
💛💙Добірка ресурсів і корисних посилань для підготовки до НМТ-2023 з історії України :
1. Ознайомитись з програмою з історії, що виноситься на іспит, а також з нормативними документами, що регулюють процедуру реєстрації на тестування та процес його проходження.
https://testportal.gov.ua/progist/ - чинна програма з історії України. Звертаємо увагу, що завдання будуть стосуватися історичного періоду «Історія України другої половини XVI – початок XXI ст.»
https://mon.gov.ua/.../mon-yak-alternativu-zno... - МОН про НМТ у 2023 році
https://testportal.gov.ua/tag/nmt-2023/ - уся інформація про НМТ у 2023 році від Українського центру оцінювання якості освіти
https://lv.testportal.gov.ua/.../55-pidhotovka-do-zno... - ЛРЦОЯО: перелік дат, подій, історичних персоналій та пам’яток для візуального розпізнавання, а також добірки тестових завдань
https://www.youtube.com/watch?v=8RgvmUqZY0o - вебінар від УЦОЯО: підготовка до НМТ з історії України у 2022 році.
2. Ознайомитись з переліком персоналій, пам’яток культури та архітектури, карт.
ttps://istzno.dp.ua/news/portrety - список персоналій для візуального розпізнавання на НМТ
https://www.youtube.com/watch?v=Dx4E_tGAyOQ - персоналії для візуального розпізнавання. Відеопояснення
https://vseosvita.ua/.../flesh-kartky-istorychni... - флеш-картки «Історичні персоналії, обов’язкові до візуального розпізнавання на ЗНО»
https://osvita.ua/test/training/history/ - перелік візуальних об’єктів для розпізнавання, винесених на тестування з історії України
https://vseosvita.ua/.../istorychno-kulturni-pamiatky... - історично-культурні пам’ятки ХХ ст, обов’язкові для візуального розпізнавання
https://www.youtube.com/watch?v=FifggnPyymQ - карти з історії на ЗНО-2021 за 12 хвилин
3. Оцінити рівень підготовки до іспиту, визначити прогалини у знаннях. Рекомендовано проходити тренувальні тести, а також завдання з минулорічних тестувань.
https://testportal.gov.ua/testy-mynulyh-rokiv - завдання ЗНО попередніх років
https://zno.osvita.ua/ukraine-history/ - завдання ЗНО/НМТ з історії України, починаючи від 2007 року.
https://zno.osvita.ua/ukraine-history/tema.html - історія України. Завдання ЗНО за темами.
https://test.izno.com.ua - добірка тематичних тренувальних тестів для підготовки до ЗНО з історії України. Онлайн тренажер тестів, подібних до тих, що виносяться на ЗНО/НМТ
4. Підібрати матеріали для підготовки до іспиту.
Вебінари та відеоматеріали від ЦПРПП м.Києва
• Онлайн-зустрічі щодо підготовки до НМТ-2022 (історія України) ЦПРПП м.Києва.
1. «Актуальні інструменти дистанційного викладання історії»
https://www.youtube.com/watch?v=YxL7Ktrcbk8
2. «Екстренна підготовка до мультипредметного тесту. Блок «Історія України»
https://www.youtube.com/watch?v=IzBMeN50xnk
3. «Підготовка до НМТ з історії: “лайфхаки” у роботі з документами та візуальними джерелами».
https://www.youtube.com/watch?v=XB-PqWIlOdM
• Серія відео про розбір завдань демонстраційного варіанту НМТ-2022 та рекомендації щодо підготовки до НМТ від консультантки ЦПРПП м.Києва Галини БОДНАРЧУК.
1. Найскладніші завдання
https://www.youtube.com/watch?v=Rymw5acGAGY
2. Встановлення відповідності
https://www.youtube.com/watch?v=Lj8SLHxE71A
3. Вибір однієї правильної відповіді
https://www.youtube.com/watch?v=uiU9-fwhJfs
4. Робота з історичними документами
https://www.youtube.com/watch?v=pUZZDZf9ank
5. Робота з візуальними джерелами
https://www.youtube.com/watch?v=ckqvLDaLFD4
6. Рекомендації педагогам для підготовки до НМТ
https://www.youtube.com/watch?v=744hmzfHcY4
• Онлайн-курс «Історія України в історіях. Підготовка до ЗНО з історії України» від громадської спілки «Освіторія» та команди студії онлайн-освіти EdEra на каналі iLearn
https://www.youtube.com/watch?v=un-40xIOxLE
• ЗНОХАБ: онлайн-школа підготовки до ЗНО. Історія України
https://www.youtube.com/playlist...
• ZNOUA. Відеоуроки для підготовки до тестування з історії України
https://www.youtube.com/playlist...
• Матеріали з історії від Всеукраїнської школи онлайн
11 клас (від 1945 року до наших днів)
https://www.youtube.com/watch?v=Y3uC8wVGS0E...
10 клас (1900-1945 рр)
https://www.youtube.com/watch?v=vKMtO8B9T58...
9 клас (XIX століття)
https://www.youtube.com/watch?v=Lb8oikpVA2c...
8 клас (від середини XVI до XIX ст)
https://www.youtube.com/watch?v=fdi76tOKmMo...
7 клас (від стародавніх часів до середини XVI ст)
https://www.youtube.com/playlist...
• Канал «1000 секретів», на якому розміщено матеріали для нестандартної підготовки до ЗНО/НМТ з історії (добірка фільмів, віршовані розбори тем тощо)
https://www.youtube.com/@1000sekretiv
• Локальна історія: цікаво про українське минуле
https://localhistory.org.ua/
• HistOk. Доступні пояснення історичних тем, а також лайфхаки для ефективного запам’ятовування при підготовці до ЗНО/НМТ з історії України
https://www.youtube.com/@histok1665
• Канал «Історія України від Санича» - добірка відеоуроків, в яких вчитель історії доступно пояснює теми, що виносяться на тестування
https://www.youtube.com/@user-qr7kc9ui5l
• Канал вчительки історії Антоніни Макаревич, на якому розміщено відеоматеріали для підготовки до НМТ, а також проєкт «Сила слова в історії»
https://www.youtube.com/@antonina_makarevych
28.11.2023- на уроках громадянської освіти в 10 кл. в рамках теми "ЛЮДИНА В СОЦІОКУЛЬТУРНРМУ ПРОСТОРІ" "прокачали" навички інфомедійної грамотності щодо якісної журналістики - аналізували новини з позицій журналістських стандартів. Дуже доречним навігатором в цій роботі стала бесіда-аналіз за змістом відео
Якісна журналістика vs інформаційний фастфуд.В рамках урочистих заходів до 90-х роковин Голодомору 1932-1933 років 27.11.2023 відвідали з учнями 5-х класів онлайн екскурсію територією Національного музею Голодомору-геноциду#The Holodomor Museum \ Музей Голодомору #gdignity, #gdignityUkraine
Розширюємо горизонти медіаграмотності: навчальний візит до Фінляндії
Навчальний візит до м. Гельсінкі (Фінляндія), який тривав із 26 до 29 вересня 2023 року та був організований командою проєкту «Вивчай та розрізняй: інфомедійна грамотність в освіті».Хто взяв участь?
Загалом у візиті взяли участь 19 осіб, включно з посадовцями/-цями Міністерства освіти і науки України, Міністерства культури та інформаційної політики, представниками/-цями закладів вищої освіти, учителями/-ками закладів загальної середньої освіти та представниць IREX.
Яка мета візиту?
Фінляндія очолює європейські рейтинги з медіаграмотності, а фіни мають репутацію нації з високим рівнем критичного мислення, що вміє протидіяти дезінформації. Як їм це вдається?Фактично заради пошуків відповіді на це запитання й вирушила група українських освітян та освітянок до Фінляндії.
Команда IREX ставила за мету допомогти нам
🔹 ознайомитися зі сталими моделями та кращими практиками інституціоналізованої інтеграції медіаграмотності в освіту;
🔹 відвідати місцеві школи, щоб отримати практичний досвід інтеграції медіаграмотності в освітній процес;
🔹 поділитися досягненнями України у сфері інформаційної стійкості та протидії викликам, пов'язаним із повномасштабним вторгненням.
До речі, варто відзначити те, що методика нашого проєкту та особливості впровадження медіаграмотності в Україні дуже схожі з тією системною роботою, яка існує у Фінляндії. Заступник Міністра освіти і науки Андрій Сташків узагальнив результати візиту, корисні для освіти в Україні, в 5 тез, зокрема, зазначив: «...Медіаграмотність (ред. ― у Фінляндії), як і в Україні, закладена в національну освітню програму (аналог наших стандартів освіти) для кожного класу. Проте відмінність полягає в тому, що цю сферу фінські діти вивчають наскрізно через усі предмети. Україні близьке таке викладання в межах реформи НУШ, проте найбільше медіаграмотність усе-таки вивчається в громадянській та історичній і мовно-літературній освітніх галузях».
Де побували учасники/-ці навчального візиту?
Команда IREX надала учасникам/-цям можливість вивчити фінський досвід розвитку критичного ставлення до інформації з різних боків. Тому навчальний візит охоплював відвідування як урядових установ, місцевих шкіл, так і організацій громадського сектору.
Отже, в межах візиту ми завітали до Національного агентства освіти, Міністерства освіти і культури Фінляндії, Міністерства юстиції. У програмі візиту були також дві школи, Товариство медіаосвіти Фінляндії, Фонд інновацій Фінляндії (SITRA), Лапландський медіахаб.
Українська делегація мала можливість послухати презентації старших радниць Національного агентства освіти Мінни Харманен та Ніни Пенттінен про медіаграмотність у фінській системі освіти, зокрема про розвиток критичного сприйняття дезінформації та пропаганди і його місце в базовій національній навчальній програмі (National Core Curriculum). Інші експертки агентства розповіли про особливості фінської системи освіти, висвітлили питання цифрової грамотності та протидії медіатравмі.
Родзинкою візиту став Національний аудіовізуальний інститут (KAVI). Це урядова агенція, яка покликана зберігати, досліджувати та поширювати серед суспільства культуру споживання медіаконтенту (теле- та радіопрограм) та відповідальна за розвиток і координацію медіаосвіти на національному рівні. Заступник директора інституту Лео Пеккала розповів про те, як відбувається співпраця між навчальними закладами, зацікавленими державними установами та організаціями громадянського суспільства в темі просування медіаграмотності.
Відвідуючи місцеві школи, ми, як учасники та учасниці української делегації змогли поспілкуватися зі своїми фінськими колегами/-нями, подивитися на практичне втілення медіаграмотності на уроках із різних предметів, поговорити про навчальні програми, оцінювання учнів/-ць та ще багато-багато іншого.
https://www.youtube.com/watch?v=Gl-iV87CFqI
Окремої уваги заслуговує презентація видання «Дитячі новини» (HS Lasten uutiset), аудиторією якого є учні та учениці початкової школи. Головна мета видання ― пояснення дітям новин як локального, так і глобального рівня, а також стимулювання інтересу до читання. Багато уваги дитяче медіа приділяє темі російсько-української війни, пояснюючи ситуацію, але без використання чутливого контенту. Українські вчителі та вчительки поділилися листами та малюнками, які підготували їхні учні про своє життя й навчання під час війни. Журналістки «Дитячих новин» пообіцяли їх опублікувати в наступних випусках, а фінські учні напишуть листи у відповідь.
І звісно, ми як вчителі/-ки не могли оминути своєю увагою бібліотеку Oodi, що була відкрита у 2018-му році в Гельсінкі та визнана найкращим закладом такого типу у світі. А вона й справді гідна подиву! Це триповерховий громадський простір, що вміщує кімнати для зустрічей і роботи, столи зі швацькими машинками, 3D-принтери, кав’ярні, концертну залу, студію звукозапису і, звісно ж, саму бібліотеку. Уся ця краса є частиною одного сучасного освітньо-мистецького комплексу, що складається з Гельсінського музичного центру і Музею сучасного мистецтва Кіасма.
2022-2023 навчальний рік
💛💙Добірка ресурсів і корисних посилань для підготовки до НМТ-2023 з історії України :
1. Ознайомитись з програмою з історії, що виноситься на іспит, а також з нормативними документами, що регулюють процедуру реєстрації на тестування та процес його проходження.
https://testportal.gov.ua/progist/ - чинна програма з історії України. Звертаємо увагу, що завдання будуть стосуватися історичного періоду «Історія України другої половини XVI – початок XXI ст.»
https://mon.gov.ua/.../mon-yak-alternativu-zno... - МОН про НМТ у 2023 році
https://testportal.gov.ua/tag/nmt-2023/ - уся інформація про НМТ у 2023 році від Українського центру оцінювання якості освіти
https://lv.testportal.gov.ua/.../55-pidhotovka-do-zno... - ЛРЦОЯО: перелік дат, подій, історичних персоналій та пам’яток для візуального розпізнавання, а також добірки тестових завдань
https://www.youtube.com/watch?v=8RgvmUqZY0o - вебінар від УЦОЯО: підготовка до НМТ з історії України у 2022 році.
2. Ознайомитись з переліком персоналій, пам’яток культури та архітектури, карт.
ttps://istzno.dp.ua/news/portrety - список персоналій для візуального розпізнавання на НМТ
https://www.youtube.com/watch?v=Dx4E_tGAyOQ - персоналії для візуального розпізнавання. Відеопояснення
https://vseosvita.ua/.../flesh-kartky-istorychni... - флеш-картки «Історичні персоналії, обов’язкові до візуального розпізнавання на ЗНО»
https://osvita.ua/test/training/history/ - перелік візуальних об’єктів для розпізнавання, винесених на тестування з історії України
https://vseosvita.ua/.../istorychno-kulturni-pamiatky... - історично-культурні пам’ятки ХХ ст, обов’язкові для візуального розпізнавання
https://www.youtube.com/watch?v=FifggnPyymQ - карти з історії на ЗНО-2021 за 12 хвилин
3. Оцінити рівень підготовки до іспиту, визначити прогалини у знаннях. Рекомендовано проходити тренувальні тести, а також завдання з минулорічних тестувань.
https://testportal.gov.ua/testy-mynulyh-rokiv - завдання ЗНО попередніх років
https://zno.osvita.ua/ukraine-history/ - завдання ЗНО/НМТ з історії України, починаючи від 2007 року.
https://zno.osvita.ua/ukraine-history/tema.html - історія України. Завдання ЗНО за темами.
https://test.izno.com.ua - добірка тематичних тренувальних тестів для підготовки до ЗНО з історії України. Онлайн тренажер тестів, подібних до тих, що виносяться на ЗНО/НМТ
4. Підібрати матеріали для підготовки до іспиту.
Вебінари та відеоматеріали від ЦПРПП м.Києва
• Онлайн-зустрічі щодо підготовки до НМТ-2022 (історія України) ЦПРПП м.Києва.
1. «Актуальні інструменти дистанційного викладання історії»
https://www.youtube.com/watch?v=YxL7Ktrcbk8
2. «Екстренна підготовка до мультипредметного тесту. Блок «Історія України»
https://www.youtube.com/watch?v=IzBMeN50xnk
3. «Підготовка до НМТ з історії: “лайфхаки” у роботі з документами та візуальними джерелами».
https://www.youtube.com/watch?v=XB-PqWIlOdM
• Серія відео про розбір завдань демонстраційного варіанту НМТ-2022 та рекомендації щодо підготовки до НМТ від консультантки ЦПРПП м.Києва Галини БОДНАРЧУК.
1. Найскладніші завдання
https://www.youtube.com/watch?v=Rymw5acGAGY
2. Встановлення відповідності
https://www.youtube.com/watch?v=Lj8SLHxE71A
3. Вибір однієї правильної відповіді
https://www.youtube.com/watch?v=uiU9-fwhJfs
4. Робота з історичними документами
https://www.youtube.com/watch?v=pUZZDZf9ank
5. Робота з візуальними джерелами
https://www.youtube.com/watch?v=ckqvLDaLFD4
6. Рекомендації педагогам для підготовки до НМТ
https://www.youtube.com/watch?v=744hmzfHcY4
• Онлайн-курс «Історія України в історіях. Підготовка до ЗНО з історії України» від громадської спілки «Освіторія» та команди студії онлайн-освіти EdEra на каналі iLearn
https://www.youtube.com/watch?v=un-40xIOxLE
• ЗНОХАБ: онлайн-школа підготовки до ЗНО. Історія України
https://www.youtube.com/playlist...
• ZNOUA. Відеоуроки для підготовки до тестування з історії України
https://www.youtube.com/playlist...
• Матеріали з історії від Всеукраїнської школи онлайн
11 клас (від 1945 року до наших днів)
https://www.youtube.com/watch?v=Y3uC8wVGS0E...
10 клас (1900-1945 рр)
https://www.youtube.com/watch?v=vKMtO8B9T58...
9 клас (XIX століття)
https://www.youtube.com/watch?v=Lb8oikpVA2c...
8 клас (від середини XVI до XIX ст)
https://www.youtube.com/watch?v=fdi76tOKmMo...
7 клас (від стародавніх часів до середини XVI ст)
https://www.youtube.com/playlist...
• Канал «1000 секретів», на якому розміщено матеріали для нестандартної підготовки до ЗНО/НМТ з історії (добірка фільмів, віршовані розбори тем тощо)
https://www.youtube.com/@1000sekretiv
• Локальна історія: цікаво про українське минуле
https://localhistory.org.ua/
• HistOk. Доступні пояснення історичних тем, а також лайфхаки для ефективного запам’ятовування при підготовці до ЗНО/НМТ з історії України
https://www.youtube.com/@histok1665
• Канал «Історія України від Санича» - добірка відеоуроків, в яких вчитель історії доступно пояснює теми, що виносяться на тестування
https://www.youtube.com/@user-qr7kc9ui5l
• Канал вчительки історії Антоніни Макаревич, на якому розміщено відеоматеріали для підготовки до НМТ, а також проєкт «Сила слова в історії»
https://www.youtube.com/@antonina_makarevych
1971 рік. КРОК У СТОРІЧЧЯ. Аматорське кіно до 100-річного ювілею Свеського насосного заводу
2021-2022 навчальний рік
ЗНО 2022 / НМТ
http://osvita.ua/test - Зовнішнє незалежне оцінювання (завдання та відповіді до ЗНО попередніх років);
https://znoclub.com/novyny.html - ЗНО-клуб (всеукраїнський портал з підготовки до ЗНО;
https://zno.genix.space – тести для підготовки до ЗНО з історії України;
https://prometheus.org.ua/zno - платформа онлайн-курсів для підготовки до ЗНО;
https://znohistory.ed-era.com – історія України в історіях (повний курс з історії України для підготовки до ЗНО);
https://life.pravda.com.ua/society/2020/03/13/240163 - ЗНО з історії України: аналіз, лайфхаки та поради експертів);
http://zno.academia.in.ua/course/view.php?id=3 – підготовка До ЗНО з історії України (тести, хронологічні таблиці, основні терміни, поняття, імена);
https://izno.com.ua – Історія. ЗНО;
https://www.kosheliev.icu – відео уроки, тренажери для запам’ятовування дат з історії України;
https://history.vn.ua/lesson/full-course-of-ukrainian-history-in-tests-martinyk-2014
- повний курс історії України в тестах.
12 квітня під час вебінару медіаекспертки та тренерки з медіаграмотності Олени Тараненко «Правила роботи з інформацією у воєнний час» говорили про поширення та перевірку інформації у воєнний період, спростування фейків, протидію дезінформації і не тільки. Дуже корисно... Буду говорити про це з учнями...
17-18 лютого в рамках уроків історії було проведено Всеукраїнські уроки з медіаграмотності серед учнів 8-х, 10-х класів за матеріалами всеукраїнського проекту "Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність", який допомагає інтегрувати елементи медіаграмотності в теми, які вчитель викладає за програмою.
Уроки з медіаграмотності покликані привернути увагу молодого покоління до розвитку критичного мислення. Так під час уроку "Зміни в суспільно-політичному житті 1920-х рр." (історія України, 10 клас) ми разом зі школярами напрацьовували навички й уміння з інфомедійної грамотності: уміння проводити паралелі з теперішнім часом; уміння втілювати ідеї за допомогою онлайн-інструментів складаючи інтелект карту "КОРЕНІЗАЦІЯ"; уміння ідентифікувати прояви пропаганди; уміння аналізувати фото, символи, постери, інші візуальні ряди.
З учнями 8-х класів з теми "Правобережне козацтво. Заселення і розвиток Слобідської України" виконуючи вправу «Аналіз постаті Семена Палія» напрацювали навички й уміння з інфомедійної грамотності:вміння відрізняти факти від думок і суджень; формували навички ефективного пошуку інформації; уміння обґрунтовувати власну позицію та приймати свідоме рішення.
Не зайві в роботі вчителя є навчальні матеріали з медіаграмотності взяті з онлайн-платформи національного проєкту з медіаграмотності “Фільтр” – filter.mkip.gov.ua.
Саме на цій платформі Фільтр зібрані найкращі навчальні матеріали для вчителів та учнів. Це як література, так і ігри, відеоблоги та вправи. У блоці «Медіаосвіта», наприклад, зібрані навчальні матеріали з медіаграмотності від IREX
20.01.2022 - до урочистостей знаменної історичної події ДНЯ СОБОРНОСТІ УКРАЇНИ (однією з найважливіших історичних дат є саме 22 січня (проголошення Першої Незалежності у 1918 році та проголошення Акта злуки УНР і ЗУНР)-Дня Соборності) взяли участь в онлайн уроці "За волю України" від Національного музею історії України у Другій світовій війні.
Дякуємо Ганні Тарасенко, старшому науковому співробітнику відділу просвітницьких проєктів Національного музею історії України у Другій світовій війні за цікавий інтерактивний інтенсив. Учням 10-х та 11-го класів було інформативно та цікаво.
23.12.2021 -урок історії з всесвітньої історії 10 клас
Новорічні звернення стали можливими завдяки розвитку технологій, передусім радіо. Перше різдвяне радіозвернення британського короля відбулося у 1932 році . У Сполучених Штатах перше різдвяне звернення датується 1927 роком, але тоді президент Калвін Кулідж опублікував його лише в газетах. Мешканці Німеччини вперше почули урядове привітання з Різдвом у 1939 році - його написав і зачитав міністр пропаганди Йозеф Геббельс, а в Радянському Союзі це вперше зробив у 1941 році голова уряду Михаїл Калінін. У 1960-ті радіо відступає під натиском нового виду медіа - телебачення, й відтоді урочисті та святкові промови перемістилися на телеекрани.Учні 10-А та 10-Б класів в рамках уроку-узагальнення з всесвітньої історії з теми: «Провідні держави світу в міжвоєнний період» уявили себе спічрайтерами голів європейських держав. Надворі грудень 1938 року, й учні мали завдання скласти різдвяне / новорічне звернення для короля, президента чи голови уряду однієї з європейської держави.Запропонована вправа дозволила учням в ігровій формі здобути й систематизувати знання щодо міжнародної ситуації напередодні Другої Світової війни і вдосконалити навички аналізу політичних текстів в межах проєкту «Вивчай та розрізняй:
інфо-медійна грамотність», що виконується Радою міжнародних наукових досліджень
та обмінів (IREX) за
підтримки посольств США та Великої Британії, у партнерстві з Міністерством
освіти і науки України та Академією Української преси.
- разом з учнями школи відвідали онлайн-екскурсію Музеєм Голодомору в м. Києві та провели класні інтерактиви до 88-х роковин Голодомору 1932–1933 років
Нашим спільним обов'язком є гідно вшанувати вбитих голодом жертв
комуністичного режиму і передати пам’ять про трагедію наступним поколінням.
В історії Голодомору доля дітей - це психологічно найскладніша тема як
для дослідників, так і для пересічних громадян. Cтраждання та смерть дітей не
залишають нікого байдужим і сьогодні.
Згідно із дослідженнями українських демографів, надсмертність дітей у
віці до 15-ти років складала 1,7 мільйона дітей або 43,5% від усіх жертв
Голодомору. Найпершими помирали немовлята. Так, малюків до одного року
померло 740 тисяч осіб (18,7% всіх жертв).
Голодомор винищив або завдав непоправних втрат цілому поколінню
українських дітей. У багатьох районах України у вересні 1933 року за шкільні
парти не сіли близько двох третин учнів...
Діти, що пережили Голодомор, мали тривалі та різноманітні травматичні
наслідки. Це було постгеноцидне покоління. Навіть той, хто пізніше досяг
успіху, все життя відчували тягар того потрясіння.
16.09.2021 - в рамках всеукраїнського проекту "Вивчай і розрізняй: інфо - медійна грамотність" від Ради міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX), на уроках історії України, при вивченні теми "Господарське життя в українських землях в XVІ - в першій половині XVII ст.", спробували з 8-микласниками проаналізувати Литовські статути, з метою ознайомити учнів із судочинством і правовими відносинами на прикладі Литовських статутів;допомогти їм аналізувати й інтерпретувати інформацію.
Головними напрацьованими навичками інфомедійної грамотності на уроці були:
- вміння оцінювати й інтерпретувати події;
- вміння систематизувати інформацію, висувати гіпотези й оцінювати альтернативи;
-вміння обґрунтовувати власну позицію й ухвалювати свідоме рішення;
- вміння працювати з першоджерелами.
Самим складним для 8-микласників виявилась сама робота з першоджерелами, а відповідно і можливість критично їх осмислити. Але групові учнівські презентації за результатами аналізу трьох Литовських статутів показали, що 8-класники вміють оцінювати історичні події критично. Всі рішення були ухвалено свідомо (особливо, щодо прав жінок в 16 ст.) 
2020-2021 навчальний рік
https://lms.e-school.net.ua
Критерії оцінювання з історії (оновлено 2020)
Навчальні модулі для формування громадянської компетентності
https://www.ed-era.com/modules/
Дати ЗНО з історії України
Київська Русь: утворення. Історія України
ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАНЯ
ВСЕУКРАЇНСЬКА ШКОЛА ОНЛАЙН 2020
- 5 клас – bit.ly/USO5class
- 6 клас – bit.ly/USO6class
- 7 клас – bit.ly/USO7class
- 8 клас – bit.ly/USO8class
- 9 клас – bit.ly/USO9class
- 10 клас – bit.ly/USO10class
- 11 клас – bit.ly/USO11class
8 клас Всесвітня історія
Міжнародні відносини у ХVIII столітті (8 клас) (відеоурок)
9 КЛАС ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
Відео курс з історії України для 9 класу. Підготовка до ЗНО. Аудіокнига Історія України 9 клас. History of Ukraine
У зв’язку з карантином та переходом на
дистанційне навчання автори Видавничого дому «Освіта» запускають цикл уроків з
історії для учнів 6-х класів за темою «Стародавній Рим». Матеріал складатиметься з
короткого відео, корисних посилань на інші безкоштовні ресурси та переліку
онлайн – завдань. Відео частина – це не
тільки роз’яснення з теми, а й рекомендації до виконання завдань: аналізу
документів, візуальних джерел, складання портрету історичного діяча та
інфографіки. Також до кожного відео дібрані завдання для учнів, за результатами
виконання яких кожний зможе отримати оцінку.
Уроки спрямовані на розвиток історичної,
загальнокультурної, соціальної та громадянської компетентностей, стимулювання
розвитку критичного і логічного мислення, інноваційні, також сприятимуть
підвищенню рівня знань учнів та мотивації до вивчення історії.
Трансляція відбуватиметься два рази на
тиждень за посиланнями:
Уроки історії 6 клас. Давній Рим
Дистанційне навчання учнів буде за розкладом:
Для учнів 6 класу
1.
вівторок, 17 березня 10:00
Природно-географічні
умови Апеннінського півострова. Виникнення міста Риму
2.
четвер, 19 березня 10:00
Римська
республіка в V–І ст. до н.е.: соціальний устрій та організація влади. Військова
експансія Риму
3.
вівторок, 24 березня 10:00
Диктатура
Цезаря
4.
четвер, 26 березня 10:00
Римська
імперія. Октавіан Август
5.
вівторок, 31 березня 10:00
Пантеон
римських богів. Мистецтво Давнього Риму
6.
четвер, 2 квітня 10:00
Римське
право
Залишайте ваші пропозиції, відгуки і
коментарі під відео на каналі видавничого дому «Освіта» .
Методичний грудень 2019 пройшов під гаслом
"Дні цікавої історії"
Насправді, діти підтвердили свою слушну думку, що ВСЯ НАША ІСТОРІЯ - це приклад і повчання для майбутнього...
Протягом грудня освітня родина долучилась до цікавих інтерактивних заходів, де учні демонстрували знання з історії та права.
 |
| Призери фотоквесту "Моя країна - Україна!" (8-А клас) |
 |
| 8-Б - ІІІ місце в фотоквесті "Моя країна - Україна!" |
 |
| ІІ місце в фотоквесті "Моя країна - Україна!"(9 клас) |
 |
| "А нам сподобалось хмаринки слів читати!"(6-А) |
 |
| "А нам сподобалось хмаринки слів читати!"(6-Б) |
Інтелект-карти з теми "Національно-визвольна війна українського народу середини 17ст."(8 клас, 2018 рік)
Інтелект-карти з теми Козацька Ураїна наприкінці 50-х рр. 17-початку 18 ст.
19.04.2018 в м. Глухів семінар-практикум "Усна історія як метод роботи"
Інтерактивні вправи з Історії України (7 клас)
Цікавий захід відвідали і вчителі історії Ямпільщини. "Сумщина в боротьбі"- книга-дослідження одного із співавторів, нашого земляка, уроженця Сумщини - Романа Коваля. На сторінках видання - 120 біографій, історій та спогадів людей, які брали участь в Українській революції 1917-20-го років.
Історія в школі https://www.historyua.com/2017/10/21/yak-bezkoshtovno-otrymaty-nastilnu-gru-ukrayinska-revolyutsiya-1917-1921/
Конспекти уроків історії 11 клас https://www.schoollife.org.ua/category/fajly/usi-uroky-istoriji/11-klas-istoriya-ukrajiny/
11 клас:
Всесвітня історія у визначеннях і таблицях 10-11 клас
Історія України в таблицях 10-11 клас
Українська Друга світова
ТЕМА 2. Україна в перші повоєнні роки (1945 початок1950-х рр.)
Історія України в таблицях 10-11 клас
Українська Друга світова
ТЕМА 2. Україна в перші повоєнні роки (1945 початок1950-х рр.)
Немає коментарів:
Дописати коментар