РІДНА ШКОЛА - ЦІЛА ЕПОХА. НАМ-75!

  У 1944 році, після повернення з евакуації Свеського насосного заводу, постало питання про відкриття другої школи в селищі Свеса. До нового 1944 навчального року, в колишній будівлі їдальні Свеського ліспромгоспу по вулиці Дачній, було відкрито “російську” школу №2, директором якої, було призначено Макаренка Андрія Захаровича. Він очолював "російську" школу до середини 60-х років.

Початок 50-х років ХХ ст. Приміщення ідальні Свеського ліспромгоспу, 1-ша будівля школи№2 ,вул. Дачна

         Тодішня школа представляла собою велику дерев'яну одноповерхову будівлю, з невеликим ганком на дві сходинки і верандою-тамбуром з боку вулиці. За школою знаходився великій двір у якому було розміщено спортивний майданчик, майстерні, різні підсобні приміщення. На прилеглій території розташувалися пришкільні дослідні сільськогосподарські ділянки та великий сад.

 У післявоєнний період було введено обов'язкову семирічну освіту. Тим, хто хотів продовжити навчання в 8 -10 класах, необхідно було заплатити за це 150 рублів.

      У 1950 році в селищі діяли три школи: дві середні та школа робітничої молоді, в яких 30 учителів навчали 600 учнів.

    У 50-і роки приміщення нашої школи№2 було розширене – до нього добудували додаткові приміщення.

Середина 60-х років ХХ ст. Школа №2 з додатковими будівлями, вул. Дачна

Реконструкція школи не вирішила проблему мережі. Школа не вміщувала всіх своїх учнів. Заняття проводилися у додаткових приміщеннях, розташованих у різних місцях селища. Учні школи вимушені були переходити на перерві з одного місця навчання в інше. Освітній процес тривав у дві зміни.

      Через деякий час школа№2 вже не  вміщувала всіх учнів, і для занять були виділені додаткові приміщення на території піонертабору по провулку Дачному, де побудували додаткові чотири учбові класи. У літній час тут працював піонертабір для дітей працівників заводу, а в учбове - школа.

Будівля піонерського табору Свеского насосного заводу, в якій до 1968 р. розміщувалося чотири класи школи №2

            Учням і вчителям часто доводилося під час перерви переходити з класів на Дачній - в класи на території піонертабору. Такі умови роботи і навчання створювали певні труднощі і незручності, але це була тимчасова вимушена ситуація.

          У грудні 1958 року був ухвалений "Закон про зміцнення зв'язку школи з життям і про подальший розвиток системи народної освіти в СРСР". Згідно із законом, учні впродовж трьох років в старших класах здобувають загальну середню освіту, а також професійну підготовку в певній області народного господарства або культури. Школа починає співпрацювати зі Свеським насосним заводом і учні випускних класів змогли отримувати спеціальність токара.  Вводиться загальна восьмирічна освіта. Змінюється і структура школи за схемою 4+4+3, тобто колишня десятирічка стала одинадцятирічною. Поєднання навчання з суспільно корисною працею учнів оголошується обов'язковим принципом шкільної освіти. Свеський насосний завод стає підшефним підприємством Свеської школи №2. Уроки праці в 10-11 класах  проходять на підшефному підприємстві. Всі учні випускних класів отримують спеціальність токара 1-го розряду 

    З вересня 1964 року Свеська середня школа №2 знову стає 10-річною. 

    В 1969 навчальному році школа продовжує оновлене життя в новій будівлі по вул Горького,8,(нині Центральна). Нова школа розрахована на 1000 учнів. З 1967 року школу очолює Деревенько Микола Авксентійович, який  перевів школу на кабінетну форму навчання.
     Територія навколо школи була облаштована завдяки праці учнів та учителів, які працювали після уроків.
       На початку 1970-х років  в рамках навчальної практики власними силами учнів та вчителів навчального закладу було побудовано мрію М. А. Деревенько - шкільний планетарій, який і по нині продовжує свою діяльність як освітній осередок.